ВИКЛАДАЧІ ТА СТУДЕНТИ КАФЕДРИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ СТАЛИ УЧАСНИКАМИ ВІДКРИТОЇ ЛЕКЦІЇ ДЖОНАТАНА СІСКО
Професорсько-викладацький склад та здобувачі вищої освіти кафедри культурології долучилися до відкритої лекції доктор філософії Джонатана Сіско, на тему «Вступ до якісних методів дослідження у Сполучених Штатах». Джонатан Сіско – є помічником директора Центру викладання для навчання в Університеті Міссурі, викладачем Коледжу освіти та людського розвитку та старшим науковим співробітником Академії вищої освіти. Дж. Сіско – директор із освіти в компанії з розробки програмного забезпечення Coursetune, яке допомагає освітнім командам розробляти, співпрацювати, візуалізувати та керувати планами для якісного дизайну навчання. Він – засновник The Grad Academy (очного семінару, заснованого на емпіричному досвіді, академічної консультаційної групи для професорів і аспірантів).
Науковець розглянув основні приклади якісних методів, які використовуються в наукових дослідженнях у США, проаналізував дослідницькі парадигми, які ґрунтують свою роботу на якісних методах, обговорив зі слухачами приклади дослідницьких питань, які піддаються якісному аналізу.
Зокрема, на лекції розкривалися питання пост-позитивістського, конструктивістського, прагматичного та критичного підходів до наукового дослідження. Для майбутніх культурологів особливу вагу мало ознайомлення з концепцією етнографічного підходу до якісного аналізу. Слухачі дізнатися, що це є найстаріший підхід, який допомагає вивчити те, як взаємодіють певні індивідууми з іншими культурами; як самі індивідууми задіяні у соціумі. Лектор розкрив питання імпліцитних та експліцитних правил поведінки людей; для прикладу був приведений аналіз свідомих та підсвідомих норм, які керують поведінкою людей на університетському кампусі. Культурологи освіжили знання із застосування методів включного спостереження з долученням науковця до досліжуваної групи. Знаковим був опис наративного аналізу, коли відбувається дослідження історій, які розповідають люди, що допомагає зрозуміти як вони стають частиною культурологічного дискурсу.
Для подальших розвідок культурологів важливу роль відіграло знайомство з формуванням ґрунтовної теорії на основі якісних даних дослідження, отриманих засобами інтерв’ю. лектор описав етапи, що полягають у вивченні процесів чи явищ, формуванні візуальних моделей досліджуваних процесів та висуненні теорії, де збір та аналіз даних відбувається одночасно. Порівняння даних у ході відбувається за допомогою методики ниткових записок, де нотатки використовуються як спосіб повсякчасно давати підказки досліднику у пулі даних.
Лектор осібно зупинився на понятті етики у наукових дослідженнях, які мають бути відкритими і прозорими щодо збору інформації, щоб всі люди, задіяні у проєкті, розуміли його мету та фінансові джерела. Етнографічне дослідження має вестися з повагою та гідністю та переконанням у дотриманні приватності. Дослідник має думати про потенційний негативний влив наукової роботи на досліджуваний колектив чи індивідуума, задіяного у дослідженні. Інше питання – користь дослідження для спільноти. Акцент має бути на моментах компенсації, до якої може входити адвокація спільноти перед державною чи приватною установою чи організацією. Лектор зупинився на розробленні системи подяки за участь у дослідженні.
Цей захід – черговий у переліку подій неформальної та інформальної освіти, яку ми здобуваємо як колектив університету-партнера інституції Ukrainian Glodal Faculty.
