У Лубнах відбулися поетичні діалоги кафедри культурології, філософії та музеєзнавства

Олександр Міщенко – головний редактор міськрайонної громадсько-політичної газети «Лубенщина», очолює літературне об’єднання імені Олеся Донченка в Лубнах та редагує обласну літературну газету літоб’єднання ім. О. Донченка «Ліра». Митець – автор численних збірок поезії та прози, серед яких збірка «Полудень», повість «Узбіччя» та дитяча фантастична повість «Стеариновий хлопчик». Митець є лавреатом Міжнародної україно-німецької премія імені Олеся Гончара, Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Олеся та премії Полтавської обласної організації Національної спілки журналістів України імені Григорія Яценка.

На заході у межах проєкту «Поетичні діалоги» обговорювали перші написані римовані рядки й емоції, що підштовхнули до римування. Олександр Міщенко ділився роздумами про значення реакції першого критика – шкільного вчителя – та перших публічних виступів і літературних конкурсів для становлення літератора. На заході згадували перетини творчої долі головного спікера із долями українських письменників Юрія Мушкетика й Петра Лубенського, про творчу співпрацю з лубенськими авторками Ганною Кревською, Ольгою Хало та Юлією Манойленко. На зустрічі говорили про україноцентричність творчого пошуку авторів і про природу як джерело натхнення й об’єкт мистецького пошуку. Автори декламували поезію на патріотичну тематику й обмінювалися думками щодо ролі поета у національному поступові. Нервом заходу стала поезія на військову тематику. Під час івенту співробітниці публічної бібліотеки імені Володимира Малика декламували публіці поезії Олександра Лук’яненка зі збірок інтимної та філософської лірики.

Окрім творчості Олександра Міщенка та Олександра Лук’яненка, гості поетичних діалогів знайомилися з рядками віршів та щоденниковими записами українських митців Юрка Позаяка й Тараса Федюка щодо вибору поетичної стезі й ролі літераторів у збереженні й становленні української нації. Поезія англійського поета-романтика ХІХ століття Вільяма Вордсворта допомогла у розумінні місця у творчому багажі митців пейзажної лірики. Творчі пошуки Євгена Маланюка ілюстрували неоднозначність українського державницького поступу. Російсько-українська війна й емоційний стан українців, закарбований у ліриці, ставав зрозумілішим після знайомства з розмислами поета-військовослужбовця Бориса Гуменюка, а можливість мистецького діалогу із ворогом актуалізувалася крізь творчість Ліни Костенко. Насамкінець, щоденникові роздуми поета Грицька Чубая стали важливими під час обміну ідеями щодо подальшого літературного поступу й ролі митця як пророка і мотиватора.

You may also like...