27-29 листопада 2024 року відбувся VI Міжнародний конгрес «Етнодизайн у контексті відродження української національної ідентичності та європейської інтеграції», присвяченого 110-річчю Полтавського національного педагогічного університетуімені В. Г. Короленка

Ця топ-подія наукового життя Університету стала важливою платформою для обговорення сучасних викликів та перспектив розвитку етнодизайну як складової української освіти, культури, мистецтва і науки. Проведення Конгресу було організовано під керівництвом деканесси факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Юлії Срібної.

Науковий захід, що проводився на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка зібрав науковців із усіх куточків нашої держави і Європи, які  мали можливість ознайомитися з унікальними творами народної творчості з вишивки, гончарства та килимарства, декоративного розпису, різьблення на деревині та ін.

На захід завітали почесні гості (Діденко Олег Григорович, кандидат наук державного управління, голова постійної комісії з питань освіти, науки та культури Полтавської обласної ради, заслужений працівник сільського господарства України, Пархоменко Валерій Олексійович, перший заступник міського голови міста Полтава, Удовиченко Ірина Анатоліївна, директорка департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, Фазан Василь Васильович, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Jan Borm, Professeur, Directeur de l’Institut de recherches arctiques Jean Malaurie Monaco-UVSQ, Vice-Président délégué en charge des Relations Internationales Université de Versailles Saint-Quentin-en-Yvelines UArctic Chair in Arctic Humanities (Франція), Larsson Hans Albin,  Professor Jonkoping University (Швеція), Сінаурідзе Хатуна, директорка Центру  української мови, літератури та культури на базі освітнього простору LOGOSI м. Батумі (Грузія), Ганбаров Фузулі Рашід Огли, керівник Громадської організації «Рада азербайджанців України в Полтавській області», Пилипенко Володимир Пилипович, Почесний Консул Литовської Республіки у Полтавській області, Антонович Євген Антонович, професор, голова Науково-методичної комісії з дизайну Міністерства освіти і науки України, член Спілки дизайнерів України, член Національної спілки художників України), які поділилися своїм баченням ролі етнодизайну в сучасному світі.

Особливою частиною програми стала виставка, яка вразила своєю креативністю та глибиною ідей, а також музичні твори у виконанні учнів Полтавського фахового коледжу імені М. В. Лисенка, що створили надзвичайно теплу й натхненну атмосферу.

У програмі міжнародного наукового форуму організатори запланували чимало цікавих заходів: презентація творчого доробку здобувачів вищої освіти факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка; художній вернісаж картин; етномистецька експозиція Всеукраїнського центру вишивки та килимарства (м. Решетилівка); творчі роботи Опішнянського державного художнього ліцею імені  Василя Кричевського; «Мистецтво вузлової ляльки»; «Вишивка білим по білому»; різьблені ікони з деревини; «етнічні мотиви у гончарстві»; студія ремесел з вишивкарства та килимарства; виставка творів образотворчого мистецтва; вироби в етностилі.

У заході взяли участь 1000 учасників різних освітніх, культурних, і мистецьких закладів України та зарубіжжя. У роботі конгресу узяли участь науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти, магістранти, студенти Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Польща), Гуманітарно-економічної академії (Польща), Поморського університету (Польща), університет імені Яна Кохановського в Кельцях (Польща), Аріельського університету (Ізраїль), Університетського коледжу Копенгагена (Данія), Освітньої компанії LTD LOGOSI (Грузія), Товариства філософської педагогіки ім. Б. Трентовського (Польща), Ради азербайджанців України в Полтавській області, Почесного консульства Литовської Республіки у Полтавській області, Бердянського державного педагогічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського державного медичного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Українського державного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Красноградського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, Літературно-меморіального музею В. Г. Короленка та ін., керівники, вчителі, методисти, учні закладів загальної середньої освіти, викладачі училищ та коледжів України.

У конгресі взяли участь провідні науковці, дизайнери, освітяни, митці та представники міжнародної спільноти, які об’єднали свої зусилля задля зміцнення національної ідентичності України через збереження та розвиток її культурної спадщини в умовах євроінтеграційних процесів

Урочисте відкриття та пленарне засідання конгресу відбулося у бібліотеці імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. З цієї нагоди до організаційного комітету надійшло чимало вітальних адрес. У відкритті форуму взяла участь ректорка університету, доктор педагогічних наук, професор Марина Гриньова, яка наголосила на важливості відродження української національної ідентичності в умовах європейської інтеграції, актуальності пошуку українського національного стилю в освітній, культурній та мистецькій галузях.

У пленарному засіданні, модератором якого була деканка факультету технологій та дизайну, доцентка Юлія Срібна,  прозвучали цікаві й змістовні виступи науковців з різних країн світу: Jan Borm, Professeur, Directeur de l’Institut de recherches arctiques Jean Malaurie Monaco-UVSQ, Vice-Président délégué en charge des Relations Internationales Université de Versailles Saint-Quentin-en-Yvelines UArctic Chair in Arctic Humanities (Франція), Larsson Hans Albin, Professor Jonkoping University (Швеція). Войцех Валат, доктор габілітований, професор математично-природничого відділу Жешівського університету (Польща), Славомір Штобрин,  доктор габілітований, професор, Президент Товариства філософської педагогіки ім. Б. Трентовського (Польща), Кшистоф Камінскі, професор Гуманітарно-економічної академії (м. Лодзь, Польща).Своє бачення відродження української національної ідентичності в умовах європейської інтеграції висловили вітчизняні науковці Євген Антонович (стратегії формування української національної ідентичності в умовах європейської інтеграції), Тетяна Луньова (символіка традиційної української національної вишивки в англомовних мемуарах), Алла Гаврилюк (виклики, загрози та можливості нематеріальної культурної спадщини України у фокусі формування ідентичностей), Надія Вакуленко (відродження української національної ідентичності Всеукраїнським центром вишивки та килимарства), Олена Отич (мистецтво як чинник формування української національної ідентичності), Людмила Бабенко (роль історичної науки у формуванні національної ідентичності) та ін.

В очному відкритті взяли участь музейники м. Полтави: Олександр Супруненко, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, Ольга Курчакова, директорка Полтавського художнього музею (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка, які мали вітальне слово, а науковці їхніх відділів взяли участь у подальших секційних засіданнях з доповідями про дослідження народномистецьких тем.

Другий і третій дні роботи VІ Міжнародного конгресу були проведені за трьома його тематичними напрямами, які широко розкривають народні традиції в архітектурі та дизайні, сучасні досягнення у сфері етнодизайну та дизайн-освіти, творчий внесок наукових шкіл, учених, діячів освіти, культури, мистецтва у розвиток етнодизайну, продукування етнодизайнерських ідей та цінностей в умовах сучасної Євроінтеграційної практики, дієво пропагують цінності етнодизайну засобами соціальної комунікації.

У роботі першої секції «Етнодизайн: теоретико-методологічні засади формування української національної ідентичності» (модератор завідувач кафедри теорії і методики технологічної освіти Андрій Цина) було заслухано низку доповідей з ролі дизайнерської освіти у формуванні суспільних цінностей (Євген Кулик), української національної ідентичності в досвіді художньо-проєктної культури  галичині (Олена Волинська), принципу ідентичності у змістовому контексті розвитку сучасного дизайну (Григорій Васянович), ролі етнодизайну в утвердженні української національної ідентичності (Олександра Матюхіна),  тематика етнодизайну в навчальному курсі  «етнокультурологія» Пузиренко Ярина), з методики опрацювання вітальних листівок до святкових подій іт-календаря на позакласних заняттях з інформатики (Ганна Брянцева) та ін.

Друга секція «Етнодизайн: теоретико-методичні основи відродження української національної ідентичності в умовах європейської інтеграції» (модератор професор кафедри теорії і методики технологічної освіти Валентина Титаренко) розглянула питання педагогічних аспектів дизайнерських конгресів України у вихованні національно-патріотичної молоді (Тетяна Мельничук), теоретико-методологічних основ підготовки майбутніх фахівців у галузі декоративно-прикладного мистецтва (Наталія Гатеж) та ін.

Робота третьої секції «етноархітектура та етнодизайн: пошуки українського національного стилю» (модератор професор кафедри професійної освіти, дизайну та безпеки життєдіяльності Микола Близнюк) включала обговорення сучасних муралів у міському просторі за кон’юнктурою VS мистецтва (Пузиренко Ярина), шляхів утвердження українських  етномистецьких  традицій у художній і педагогічній творчості заслуженого майстра народної творчості України Григорія Кисіля (Оксана Кисіль, Середа Ірина), орнаментальної символіки в етнічному полі дніпропетровщини (Лариса Ейвас), аспекти творчої діяльності майстринь народної та етнографічної ляльки на полтавщині (Наталія Свиридюк) та і Друга секція «Етнодизайн: теоретико-методичні основи відродження української національної ідентичності в умовах європейської інтеграції» (модератор професор кафедри теорії і методики технологічної освіти Валентина Титаренко) розглянула питання педагогічних аспектів дизайнерських конгресів України у вихованні національно-патріотичної молоді (Тетяна Мельничук), теоретико-методологічних основ підготовки майбутніх фахівців у галузі декоративно-прикладного мистецтва (Наталія Гатеж) та ін.

Триденне проведення заходів конгресу, не дивлячись на труднощі сучасного сьогодення, сприяло зміцненню зв’язків та обміну досвідом між освітніми, мистецькими, культурними закладами України та Європи, продовжило відкриття нових граней української культури та зміцнення її зв’язків із європейським контекстом. Відродження української національної ідентичності та європейська інтеграція орієнтують освіту та культуру народів не тільки на пізнання та вдосконалення світу, а й на утворення засобами краси нової конструктивної культурно-освітньої реальності. На це була спрямована триденна робота учасників конгресу, сприяючи цілісному сприйняттю світу, виявам особистої унікальності української та європейських культур, дбайливому ставленню суспільства до надбань духовної  та матеріальної культур.

За підсумками роботи конгресу оргкомітет та редакційна колегія заходу підготували тритомне видання з наукових праць учасників конгресу.

Щиро дякуємо всім учасникам, організаторам та партнерам заходу за вашу активну позицію, натхнення та вагомий внесок у розвиток нашої спільної справи. Завдяки вашій праці, зусиллям та професіоналізму ми не лише утверджуємо унікальність української культури, а й створюємо умови для її інтеграції у світовий культурний простір. Переконані, що у сучасних умовах євроінтеграції, боротьби українців за свою незалежність, етнокультурні цінності, втілені в артефактах етнічного дизайну, сприятимуть розвитку національної ідентичності, формуванню сучасних митців та педагогів як патріотів і професіоналів.

Тож європейський простір чекатиме на VII Міжнародний конгрес з етнодизайну на факультеті технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Оргкомітет та редакційна колегія заходу