Фізика в мистецтві 

19 лютого у межах заходів з нагоди відкриття Міжнародного центру в математики у Полтавському національному педагогічному університету імені В. Г. Короленка викладачі кафедри культурології, філософії та музеєзнавства провели для школярів освітню зустріч на тему «Фізика в живописі: інтеграція науки та мистецтва». 

Професор Олександр Лукʼяненко розповів, як у живописі художники часто використовують закони фізики, навіть не усвідомлюючи цього. Учні розглянули, як світло, перспектива, динаміка, оптика та інші явища фізики впливають на мистецтво. Школярі побачили використання світла та оптики у картинах Караваджо на прикладі картини «Покликання святого Матвія» (1599) і зʼясували, що ефект полотна – результат закону прямолінійного поширення світла та ефекту світлотіні. Учні виявили закони перспективи у творах Леонардо да Вінчі на прикладі твору «Таємна вечеря» (1495–1498). Учасники тренінгу зʼясували таємниці руху і динаміки у творах Едґара Деґа, де діє закон інерції Ньютона: тіло зберігає стан руху, якщо на нього не діють зовнішні сили.

Разом із викладачами кафедри молодь визначила специфіку відбиття світла у воді в картинах Клода Монеті, зʼясувала, як митець використовує нерівності поверхні води, які змінюють кут падіння променів. Учні вивчили спектр кольорів у творах Вінсента ван Гога на прикладі картини «Зоряна ніч» (1889), де використання комплементарних кольорів (синій та жовтий) створює оптичний контраст, і побачили, як зображено ефект розсіювання світла в атмосфері. На практикумі розглядали хвильові ефекти у творах Хокусая на прикладі картини «Велика хвиля в Канаґаві» (1831), тіні та сонячне світло у творах Сальвадора Далі («Постійність пам’яті» (1931), де зʼясували вплив гравітації та часу.

Зустріч показала, що фізика та мистецтво нерозривно пов’язані, що художники інтуїтивно використовують закони світла, руху, перспективи. Діти зʼясували, що розуміння фізичних явищ допомагає не тільки художникам, а й глядачам глибше сприймати картини.