Здобувачі вищої освіти відвідали відкриту лекцію «Новітні технології 3-D для краєзнавців»
4 червня 2026 року здобувачі освітніх програм «Культурологія та музеєзнавство», «Середня освіта (Технології. STEM)» та «Туризм і рекреація» разом із професором кафедри культурології, філософії та музеєзнавства Віталієм Дмитренком і доцентками кафедри Вітою Дмитренко та Аллою Литвиненко відвідали відкриту лекцію «Новітні технології 3-D для краєзнавців». Захід відбувся на базі Полтавського університету економіки і торгівлі та об’єднав усіх, хто цікавиться сучасними цифровими технологіями у сфері дослідження та збереження культурної спадщини.
Спікером виступив відомий полтавський краєзнавець, художник, дослідник історії Полтавщини, фахівець із тривимірного моделювання та керівник проєкту «Полтава 3D» Олег Лебединський. Під час лекції він ознайомив учасників із сучасними можливостями використання цифрових технологій для реконструкції історичних об’єктів і популяризації культурної спадщини. Особливу увагу лектор приділив власному досвіду відтворення маєтку Кочубеїв у Диканьці. Реконструкція була виконана на основі близько двадцяти архівних фотографій, які зафіксували архітектурні особливості садиби та її мешканців із різних ракурсів. Завдяки застосуванню технологій тривимірного моделювання вдалося максимально точно відтворити вигляд історичного комплексу, значна частина якого не збереглася. У ході зустрічі Олег Лебединський також представив результати роботи над проєктами віртуальної реконструкції Пирятинського собору та історичного середовища Полтави у форматі 3D-графіки. Ці проєкти демонструють нові можливості цифрової гуманітаристики для вивчення, документування та популяризації культурної спадщини.
Після завершення лекції відбулася жвава дискусія, під час якої учасники обговорили перспективи застосування технологій тривимірного моделювання в освітній, науково-дослідній, просвітницькій та туристичній діяльності. Значну увагу було приділено не лише технічним аспектам створення цифрових моделей, а й питанням збереження культурної спадщини, формування історичної пам’яті та розвитку сучасних підходів до презентації культурних об’єктів для широкої аудиторії.
Участь у заході стала для здобувачів цінною можливістю ознайомитися з практичними прикладами використання цифрових технологій у гуманітарній сфері та переконатися в тому, що інноваційні інструменти можуть ефективно поєднуватися із завданнями дослідження, збереження та популяризації історико-культурної спадщини України.
