Викладачі та магістранти факультету технологій та дизайну долучилися до відкриття виставки «Дерево життя» до 100-річчя Надії Бабенко

21 серпня 2026 року викладачі та магістранти факультету технологій та дизайну Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка долучилися до відкриття виставки «Дерево життя», що відбулося у Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Виставковий проєкт присвячено 100-річчю від дня народження видатної української мисткині Надії Бабенко, творчий доробок якої посідає вагоме місце в історії вітчизняного декоративного мистецтва.

Участь представників факультету, зокрема професорок Тетяти Борисової й Валентини Титаренко, доценток Лариси Гриценко та Оксани Кудрі у відкритті виставки стала важливою складовою професійно-культурної взаємодії, спрямованої на поглиблення знань про українську мистецьку спадщину, осмислення її художньо-образної системи та актуалізацію традицій декоративного мистецтва в сучасному освітньому й дизайнерському просторі.

Експозицію сформовано з творів лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка у галузі декоративного мистецтва, що дає змогу простежити спадкоємність художніх традицій, еволюцію образно-пластичної мови та особливості сучасного інтерпретування надбань української народної культури. Концептуальна назва виставки «Дерево життя» символічно репрезентує безперервність культурного розвитку, взаємозв’язок історичної пам’яті, традиції та сучасної художньої практики.

Особливого значення в експозиційному просторі набуває представлення двох визначальних мистецьких традицій Полтавщини — решетилівського ткацтва й вишивки та опішнянської кераміки, які є важливими складовими національної нематеріальної й матеріальної культурної спадщини. Їхня присутність у сучасному мистецькому контексті засвідчує життєздатність традиційних художніх практик, здатність до розвитку, трансформації та творчого переосмислення.

Для магістрантів спеціальності А5 Професійна освіта (Дизайн) відвідування виставки мало не лише культурно-просвітницьке, а й професійно-освітнє значення, оскільки сприяло поглибленню уявлень про закономірності розвитку декоративного мистецтва, особливості збереження та інтерпретації національних художніх традицій, а також їх використання як джерела творчих ідей у сучасній дизайнерській та педагогічній діяльності. Такі заходи сприяють формуванню професійної культури майбутніх фахівців, розвитку їхньої художньо-проєктної компетентності та усвідомленню значення української культурної спадщини як важливого ресурсу сучасної освіти, мистецтва й дизайну.