Відбулася VII Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні процеси: філософсько-аксіологічний дискурс»
12 листопада 2026 року у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулася VII Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні процеси: філософсько-аксіологічний дискурс». Науковий форум пройшов у змішаному форматі, об’єднавши провідних українських та закордонних дослідників, викладачів, здобувачів освіти та діячів культури. Модерував пленарне засідання завідувач кафедри культурології, філософії та музеєзнавства Олександр Лук’яненко.
Цьогорічна подія набула справді міжнародного характеру, продемонструвавши широкий інтерес наукової спільноти до актуальних проблем сучасного гуманітарного дискурсу. Географія учасників охопила три країни – Україну, Республіку Польща та Латвійську Республіку, а також дев’ять міст: Полтаву, Київ, Одесу, Чернігів, Ніжин, Кременчук, Олександрію, Краків і Ригу. Загалом професійну та наукову спільноту конференції сформували представники 11 закладів вищої освіти, провідних музейних установ та громадських організацій. Захід вирізнявся надзвичайно високим науковим потенціалом: до участі долучилися 16 докторів наук, 54 кандидати наук і доктори філософії, а також 21 здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, що засвідчує потужну наступність поколінь у вітчизняній науці.
Із вітальними словами до учасників конференції звернулися голова оргкомітету, ректорка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, членкиня-кореспондентка Національної академії педагогічних наук України, докторка педагогічних наук, професорка Марина Гриньова та заступниця декана факультету технологій та дизайну Наталія Нагорна. У своїх виступах вони наголосили на стратегічній важливості гуманітарних студій, філософського осмислення соціокультурних трансформацій та збереження національної ідентичності в умовах сучасних глобальних викликів і повномасштабної війни.
Особливо насиченою та змістовною частиною конференції стало пленарне засідання. Наукові доповіді спікерів охопили надзвичайно широкий спектр тем – від глибоких історико-культурних студій до актуальних викликів сучасності. Зокрема, Оксана Сніговська з Одеси зосередила увагу на зарубіжному досвіді підготовки докторів філософії у сфері міжнародної діяльності, окресливши культурологічні засади їхнього неперервного професійного становлення, а чернігівський науковець Андрій Царенок представив оригінальне філософське осмислення спадщини Тараса Шевченка крізь призму аскетичних цінностей Середньовіччя. Продовжила засідання полтавська здобувачка освіти Альона Горєва з дослідженням про медіапроєкти Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара як дієвий інструмент культурної комунікації, а учениця з Кременчука Софія Гладенька порушила надзвичайно актуальну тему мистецької практики Айдера Хатіпа як засобу збереження кримськотатарської культурної ідентичності в умовах російсько-української війни. Полтавська музейниця Людмила Ольховська присвятила свій виступ 140-річному ювілею Софії Короленко (1886–1957), розкривши її постать як спадкоємиці родинних та літературних традицій. Водночас науковиця з Ніжина Олена Кавунник завершила пленарну частину доповіддю про мистецько-освітні парадигми соціотворчості музикознавців у сучасному регіональному контексті України.
Змістовно робота конференції була структурована за п’ятьма секційними напрямами, кожен із яких охопив широкий спектр якісних і кількісних розвідок. Перша секція, присвячена креативним індустріям та соціокультурним практикам, зосередилася на аналізі цифрового фольклору як форми масової комунікації, медіапроєктах регіональних бібліотек, екодизайні та практиках культурної інтеграції, зокрема завдяки активній участі спікерів з краківських фундацій. Друга секція розгорнула гуманістично-компетентнісну парадигму підготовки фахівців культурно-освітньої сфери. Тут учасники обговорювали проблеми інклюзивної комунікації, психосоціальної підтримки населення й військовослужбовців під час війни, а також цифровізації освітнього процесу та розвитку безпекознавства. Третя секція об’єднала дослідників культурологічної регіоналістики. У фокусі уваги опинилися питання збереження культурної спадщини та усної історії, локального брендингу, розвитку віртуальних музеїв, а також міжнародного резонансу подій в Україні — зокрема, рецепції соціокультурного життя Полтави на шпальтах латвійського видання «Satori».
Четверта секція глибоко дослідила європейські цінності як основу сучасної філософії освіти. Учасники дискутували про верховенство права, академічну доброчесність, соціальну справедливість, а також екзистенційні виклики та збереження суб’єктності людини в епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту й інформаційних технологій. П’ята секція зосередилася на тенденціях та перспективах мистецтва і мистецької освіти. Доповіді охопили широкий пласт тем: від віртуальної реальності у живописі та 3D-моделювання в декоративному мистецтві до вивчення національних художніх традицій, сакрального малярства та інноваційних методик підготовки майбутніх учителів-митців.
