ЛЕКЦІЯ-ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ПОЛТАВСЬКОЇ ХУДОЖНИЦІ ТЕТЯНИ ДОМНЕНКО ДЛЯ СТУДЕНТІВ-КУЛЬТУРОЛОГІВ
У вівторок, 4 квітня 2021 року, здобувачі освітнього ступеня бакалавр спеціальності 034 Культурологія мали віртуальну зустріч із полтавською художницею, дизайнеркою, викладачкою мистецької школи неформальної освіти «Камбала» Тетяною Домненко. Студенти І курсу ознайомилися з життєвим шляхом мисткині та долучилися до характеристики її творів, актуалізуючи знання і навички з курсу «Основи мистецького аналізу та експертної оцінки культурних об’єктів» (викладач – доцент Олександр Лук’яненко). Майстриня у ході лекції-візуалізації орієнтувала гостей віртуальної студії у техніці живопису, специфіці роботи з матеріалами та семантиці полотна.
Студенти працювали з візуальними джерелами, шукаючи у них явні та приховані історичні, соціальні, політичні, релігійні та особистісні контексти. Такими були полотна «Расизм» про конфронтацію світу цінностей людей із різним кольором шкіри та світоглядом; полотно «Жнива», народжене як заклик до пацифізму та оцінки ролі смерті у відповідь на війну Росії з Україною. Гендерні та релігійні культурні коди студенти розтлумачували на прикладі картини «Син», де алюзія на техніку Пабло Пікассо розкривала перед ними конфлікт минулого і сучасного, грубого та ніжного, чоловічого та жіночого.
Осібне місце займала робота студентів та мисткині по семантичному аналізу її робіт як ілюстраторки. Майбутні культурологи працювали з обкладинками творів Олександра Лук’яненка. В образах до кантати «Мати й син», присвяченій пам’яті випускника ПНПУ Антона Грицая, шукали образи безсмертя та скінченності, страждання та любові. Ілюстрації до драми «Прованська казка» показав еволюційність художніх образів упродовж цілісного літературного полотна. Вплив поетичного твору на тематику картини досліджували на оздобленні поетичних збірок. «Книгозбірня пам’яті» стала ілюстрацією багатошаровості сутностей, інтерпретування червоної нитки збірки у новий мистецький продукт. «Вокзал життя» виявив маневрування зазвичай контрастними кольорами для досягнення гармонії, безликості та аморфності образу для формування універсального емоційного посилу. Обкладинки колекцій віршів «Випадкові пророки» та «Добридень, сонце!..» були використані художницею як приклади використання драперії та дрібних модулів у творі мистецтва поруч із застосуванням правил композиційної рівноваги у передачі прихованого змісту твору.
Лекція-візуалізація та подальша дискусія стали ґрунтовним практикумом із інтерпретації культурних об’єктів.
