ДОСВІД ВОЄННОГО ПОВСЯКДЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ В ОБ’ЄКТИВІ ЛАТВІЙСЬКИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

У латвійському виданні SATORI вийшов цикл подорожніх щоденників та інтерв’ю журналістки та культурологині Джастін Вернери (Justīne Vernera). Журналістка здійснила подорож українськими містами зі Львова до Харкова, аби розповісти європейцям про реалії, у яких живе український народ після повномасштабного вторгнення росії. Кореспондентка два дні перебувала у Полтаві, де зустрілася з викладачами та здобувачами освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Її візит до нашого міста був зумовлений декількома чинниками. Найперше – вивченням життя міста та покордонні. Джастін зустрілася із завідувачем кафедри культурології Олександром Лук’яненком. Науковець ознайомив її з ідеологічною роллю міста Полтави у тому, що набуло рис парадигми «русского міра», проілюстрував імперські маркери у назвах вулиць та пам’ятниках. Джастін Вернера планувала цю зустріч з огляду на те, що у березні 2022 року у латвійському виданні SATORI були опубліковані уривки із щоденників російсько-української війни авторства Олександра Лук’яненка, що знайшло відгук у читачів Риги. Під час зустрічі журналістка збирала інформацію про волонтерську діяльність освітян та життя пересічних громадян в умовах агресії.

Олександр Вікторович поділився власним досвідом роботи волонтерського штабу та познайомив із роботою інших організацій, у яких беруть участь студенти-культурологи. Зокрема, Дажстін була запрошена на зустріч із митцями та громадськими діячами, з якими здобувачі другого ступеня вищої освіти кафедри культурології мали низку волонтерських проєктів із березня 2022 року.

Окремий день був присвячений вивченню досвіду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка як осередка волонтерської діяльності у місті та області. Дажстін Вернера під час зустрічі з проректором з науки Василем Фазаном обговорили низку питань про соціальну відповідальність закладу вищої освіти у часи війни. Серед іншого піднімалися питання організації навчального процесу та ведення наукової роботи в нових реаліях. Василь Васильович поділився досвідом функціонування психологічної служби та налагодження побуту вимушених переселенців, розповів про активності колективу університету з організації дозвілля дітей та дорослих, котрі були змушені покинути власні домівки після російських обстрілів.

 Осібне місце займало питання духовного життя, релігії в цілому та ролі православної церкви зокрема у житті сучасних українців. Джастін Вернера зауважила, що досвід нашого закладу вищої освіти стане у нагоді іншим установам як в Україні, так і за її межами.