В Опішні відбулися поетичні діалоги кафедри культурології
17 лютого кафедра культурології ПНПУ імені В. Г. Короленка разом із громадською організацією «Об’єднані надією» провели соціокультурний захід у селищі Опішня. Літературний вечір під назвою «Коло життя» познайомив слухачів життєвим і творчим шляхом місцевої поетки Олени Носач. Модератором діалогів був завідувач кафедри культурології ПНПУ імені В. Г. Короленка Олександр Лук’яненко.
Захід у межах проєкту «Поетичні діалоги» проходив у затишному приміщені Туристично-інформаційному центрі Опішнянської громади. Поети спілкувалися на вже усталені теми вибору мистецького шляху та співвідношення буденного і творчого в житті. У віршах та роздумав вияскравився образ Жінки в її різних іпостасях – від тендітної красуні до залізної леді, від юної дівчини до матері й бабусі. Олександр та Олена ділилися роздумами з приводу ролі митців у житті територіальної громади, дискутували щодо схожості та відмінності бачення світу поетами та їхніми сусідами. На діалогах лунали вірші про українські народні традиції та сімейні цінності, автори говорили про ностальгійність поезії, домінування пасторальної теми у творах, про постійність посилань на українську минувщину. У розрізі дискусії про віршування для і про дітей, митці згадували свої перші літературні проби, а також читали вірші, присвячені найменшим рідним. Разом зі слухачами О. Лук’яненко та О. Носач мислили про магізм римованого слова та містичну випадкову пророчу роль поетів. Осібно тема розмови стосувалася творчості, пов’язаної з війною росії з Україною. Вона особливо злободенна, враховуючи, що й син опішнянської поетки нині захищає України у лавах ЗСУ. Пані Олена виконала пісню, написану як оберіг для свого сина та всіх воїнів України.
Окрім творчості Олени Носач та Олександра Лук’яненка, гості поетичних діалогів познайомилися роздумами українського поета Василя Стуса з приводу вибору творчої літературної стежини. Рядки з роману «Сад Гетсиманський» Івана Багряного наштовхували на розмисли про духовну сутність людини, а вірші Василя Стуса – про поета як про моральний орієнтир. На противагу цьому роздуми американського письменника Ернста Гемінґвея давали зрозуміти неоднозначність пророчості слів митців. Натомість американський поет Янака Стакі з його роздумами про поезію як «ладан власного знищення» утверджував у думці про таємничу оберегову силу віршованого слова. Значення пам’яті у творчості митця допомагали проілюструвати поезії Сергія Жадана, а пошуки дитячого письменника Корнія Чуковського буди співзвучними з діалогами про письменницьку працю для найменших слухачів. Ідеї українських авторок Ліни Костенко та Анни Малігон допомагали з ілюстрацією теми української ідентичності та творчості у часи війни. З рештою, вірші Юрія Іздрика розставили крапки над питаннями зазирання у творче й буденне майбутнього.
У другій частині зустрічі опішняни, а також гості з Полтави, Гадяча й Карлівки спілкувалися з учасниками діалогів та ділилися враженнями від творчості літераторів. Голова громадської організації «Об’єднані надією» Роман Шестопал подякував опішнянам за їхню згуртованість, наголосивши на необхідності єднання навколо наведення порядку у своєму власному дворі, як у своїй малій сім’ї, так і у великій родині – громаді та державі. Він зауважив що національним духом, щирістю й теплом, які панували на зустрічі, треба ділитися з молодим поколінням, у чиїх руках буде життя громад у майбутньому.
У другій частині зустрічі опішняни, а також гості з Полтави, Гадяча й Карлівки спілкувалися з учасниками діалогів та ділилися враженнями від творчості літераторів. Голова громадської організації «Об’єднані надією» Роман Шестопал подякував опішнянам за їхню згуртованість, наголосивши на необхідності єднання навколо наведення порядку у своєму власному дворі, як у своїй малій сім’ї, так і у великій родині – громаді та державі. Він зауважив що національним духом, щирістю й теплом, які панували на зустрічі, треба ділитися з молодим поколінням, у чиїх руках буде життя громад у майбутньому.