Викладачі та студенти факультету технологій та дизайну – організатори Всеукраїнської науково-практичної конференції «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості»
23 квітня 2024 р. у змішаному форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості», присвяченої 110-річниці з дня народження майстра народного мистецтва Олександри Великодної. Пленарне засідання було присвячено обговоренню перспектив сучасних досліджень української народної вишивки та вишивки народів світу як культурологічного та педагогічного феномену, інноваційних досягнень у сфері художньо-декоративної творчості, художньо-мистецької творчості полтавської мисткині Олександри Великодної, яка більше 60 років свого життя присвятила мистецтву вишивкарства, створивши майже 700 зразків вишитих виробів.
У роботі конференції узяли участь науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти, магістранти, студенти 16 педагогічних ЗВО (Бердянського державного педагогічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Полтавського державного медичного університету, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Українського державного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Красноградського педагогічного фахового коледжу Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (м. Кропивницький), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича), керівники, вчителі, методисти, учні закладів загальної середньої освіти, викладачі училищ та коледжів України.
У вступному вітальному слові учасникам конференції ректором Університету Мариною Гриньовою було підкреслено, що наукові дослідження, представлені учасниками сьогоднішньої конференції є і будуть підґрунтям для успішного подальшого розвитку мистецтва української вишивки послідовниками творчості О. Великодної, В. Заборою, Н. Вакуленко, А. Кісь, В. Титаренко та плеядою їхніх учнів, а наукові пошуки стануть джерелом творчості як засобу формування національно-патріотичних цінностей.
Гарних виступів та плідних дискусій поважному зібранню побажав перший проректор Університету Олексій Гура, відзначивши символічність у сьогоднішній презентації майстрів вишивкарства різних поколінь, що є ознакою життєдайної творчості цього виду мистецтва, яке об’єднує українців усього світу, а плеяда майстрів з української вишивки сприяє збереженню національної ідентичності.
З початком роботи Всеукраїнської науково-практичної конференції її учасників привітав проректор з наукової роботи Університету Василь Фазан, який підкреслив, що спільними зусиллями ми зможемо зробити сьогодні ще один крок на шляху виявлення найбільш важливих проблем та пошуку ресурсів художньо-декоративної творчості у науково-педагогічній діяльності як виклику сучасності. Він побажав успішного втілення багатьох ідей, які сьогодні будуть озвучені в повідомленнях учасників конференції, в освітній процес тих закладів, які на ній представлені.
Декан факультету технологій та дизайну Юлія Срібна ознайомила учасників конференції з основними складовими становлення та розвитку підготовки вчителів трудового навчання та технологій в Університеті, регіональними проблемами та перспективами сучасних досліджень української народної вишивки, побажала всім плідної роботи,
Професор кафедри теорії і методики технологічної освіти Валентина Титаренко відзначила, що конференція проводиться в рамках відзначення 110-річниці з дня народження майстра народного мистецтва Олександри Виликодної, узагальнення творчого внеску наукових шкіл, учених та працівників освітніх закладів у розвиток сучасної технологічної та мистецької освіти.
Із тенденціями поєднання мистецтва вишивки та освіти учасників конференції ознайомила доктор філософії, директор Всеукраїнського центру вишивки та килимарства (м. Решетилівка) Надія Вакуленко. Відзначено плідну творчу співпрацю майстрів-вишивальниць із Полтавським національним педагогічним університетом. Сьогодні Центр вишивки та килимарства, як науково-просвітницький центр, працює над наданням полтавській вишивці білим по білому статусу її визнання як нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Н. Вакуленко висловила вдячність за плідну співпрацю освітніх закладів Полтавщини з Всеукраїнським центром та презентувала роботи його майстрів, як продовження традицій, закладених творчістю О. Великодною.
У виступі Надії Вовк, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри теорії і практики технологічної і професійної освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», були розкриті особливості відродження та передачі символів вишивкарства, як носіїв генетичного фонду українців, народних традицій наступним поколінням українцям.
Начальник відділу інновацій та розвитку Полтавської торгово-промислової палати Валентина Вождаєнко подякувала Університету за поєднання співпраці митців та освітян у справ зацікавлення світової спільноти українськими культурно-мистецькими традиціями.
Директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко визначив, що роботи народної майстрині О. Великодної у експозиції музею гідно представляють Полтавську вишивку всьому світові. Розповів про власний досвід спілкування та співпрацію з видатною майстринею. Загалом колекція вишитих виробів музею сьогодні складає майже 500 виробів. Слухачі ознайомилися з археологічними пам’ятками вишитих виробів з часу появу ниток у мезоліті.
Доктор педагогічних наук, професор, в. о. завідувача кафедри інформатики, програмування, штучного інтелекту та технологічної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Людмила Чистякова висвітлила перед учасниками конференції унікальність та велику кількість технік вишивання виробів, що проведення такої конференції в сучасних не простих умовах доводить волелюбність, красу і стійкість української нації.
В повідомлення голови Полтавського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженого майстра народної творчості України, члена Національної спілки художників України Євгена Пілюгіна було відзначення знаковості проведення конференції з такою тематикою саме в ПНПУ імені В.Г. Короленка, де впродовж останніх десятиліть дієво продовжують професійну освіту випускників Решетилівського художнього професійного ліцею.
У виступі учениці 10 класу ліцею № 14 «Здоров’я» Полтавської міської ради Ольги Куратнік висвітлені поєднання традицій та сучасності української вишивки у творчості полтавського майстра Сергія Забори, більшість робіт якого вишиті в техніці біле по білому на маркізеті. Його творчість є прикладом розвитку та збагачення мистецьких традицій у національному контексті.
Про особливості внеску вишивкарства як одного з джерел творчості та символ роду нації, який вирізняє українців у цивілізованому світі йшлося в доповіді кандидата педагогічних наук, доцента, завідувача кафедри технологічної освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Валентина Харламенко.
З новими тенденціями співпраці закладів фахової передвищої та вищої педагогічної освіти учасників зібрання ознайомив Сергій Рябокінь, директор Красноградського педагогічного фахового коледжу КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна акдемія» Харківської міської ради.
Доктор педагогічних наук, професор, декан факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Жигірь відзначила самобутність різних технік мистецтва української вишивки, представленої на виставкових локаціях конференції, підкреслила важливість у важкий військовий час підтримувати галузь вишивкарства, мати можливість творчої співпраці з колегами однодумцями, презентації власного досвіду, отримання морального та творчого задоволення.
У повідомленні старшого наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмили Ольховської було згадано про українсько-польське коріння В. Короленка, який під час заслання до Якутії носив вишиванку, що є ознакою пошани до своїх українських витоків. Зазначила важливість збереження автентичних вишитих виробів шляхом копіювання їхніх оригіналів та демонстрації в експозиціях музеїв. Саме таку роботу під керівництвом О. Великодної було виконано фабрикою Полтавчанка для музею В.Г. Короленка. Ці вишиті вироби і сьогодні прикрашають експозиції музею: скатертини, ламбрікени, рушники. Ці вироби не втрачають із часом зацікавленості з боку відвідувачів музею.
Про важливу родь вишивки у творчому розвиткові особистості йшлося в повідомленні доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри технологічної та професійної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Оршанського. Науковець відзначив роль мистецтва вишивкарства у галузі технологічної освіти та як засоби арт-терапії у теперішній скрутний для українців час, активну розробку аспірантами ПНПУ імені В.Г. Короленка тематики з методики навчання учнів та підготовки майбутніх учителів технологій до навчання вишивкарству.
Науковий працівник Музею-садиби І. П. Котляревського Марина Голубнича зазначила, що в описах побуту українців у творах І.П. Котляревського представлений рушник, як ознака щирості, щедрості та символ безсмертя та любові господарів до свого народу. Вишите полотно супроводжувало весь земний шлях письменника. За 70 років існування Музею в його експозиції зібрано унікальну колекцію рушників, сорочок кінця 18-початку 19 століття, які є взірцем працьовитості. У всіх творах І.П. Котляревського використані вишити атрибути. Колектив музею веде пошук раритетних взірців рушників часів життя І.П. Котляревського.
У повідомленні доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри декоративного мистецтва та реставрації Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Алли Руденченко йшлося про розкриття впливу вишитих виробів на розвиток творчості студентської молоді, можливості декоративно-прикладного мистецтва в передачі культурного генофонду розвитку наступних поколінь українців.
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історії України ПНПУ імені В.Г. Короленка Лариса Шаповал розкрила виховний вплив вишитих виробів впродовж останніх 30 років засобами колористики та орнаментики, символічного значення чорного та червоного кольорів ниток у вишивках, а також традицію використання полтавської традиційної вишивки білим по білому з вирізуванням
У процесі змішаного формату спілкування були обговорені шляхи пропаганди цінностей мистецтва української вишивки засобами просвітницької комунікації, регіональні проблеми та перспективи художньо-мистецької творчості, а також творчий внесок наукових шкіл, учених та працівників закладів освіти у розвиток сучасної художньо-декоративної творчості. Науковці поділилися набутим досвідом, який сприятиме осучасненню української народної творчості як засобу формування національно-патріотичних цінностей.
