ВИКЛАДАЧІ ТА СТУДЕНТИ КАФЕДРИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ СТАЛИ УЧАСНИКАМИ ВІДКРИТОЇ ЛЕКЦІЇ ВОЛОДИМИРА КУЛЕШОВА

Колектив кафедри культурології долучився до лекції доцента Техніон-Корнельського інституту Джейкобса в Корнельському університеті міста Ітака, штат Нью-Йорк, США, доктора філософії Володимира Кулешова. Лектор ознайомив присутніх із темою «Поглиблене контрольоване навчання: дерева рішень і випадкові ліси». Для гуманітаріїв розширення власних інтелектуальних горизонтів є актуальним з огляду на комп’ютеризацію наукового та професійного простору культуролога, наявності таких освітніх компонентів, як «Аналітика у сфері культури» та «Інформаційні технологій у професійній діяльності». Зокрема, використання методу дерева рішень у маркетингу соціокультурної діяльності, (отримано чи ні вигідне замовлення на надання культурних послуг, витісненення конкурентів на ринку мистецьких об’єктів тощо). Як приклад, у роботі менеджерів соціокультурної діяльності він використовується тоді, коли маркетолог закладу культури повинен вирішити, який спосіб просування культурного продукту вибрати, щоб отримати замовлення, при виконанні якого установа отримає високу вигоду: виставку або рекламу.

Володимир Кулешов презентував слухачам деревовидний алгоритм на прикладі двох найрозповсюдженіших у науці зразків – передбачення того, чи є у когось високий ризик певного захворювання за прикладами класичного набору даних щодо діагностики діабету та набору даних «Квіти Ірисів», що використається в статистиці з 1936 році, для аналізу трьох підвидв ірисів.

Студенти та викладачі на цих прикладах з’ясували, як в культурній аналітиці може віддуватися зберігання інформацію про вибірку даних в компактній і зручній для обробки формі, що містить в собі точні описи об’єктів. Лектор показав, як проходить візуалізація у матриці, коли риси об’єкта стають двовимірним зображенням, а в базі даних присутні кілька змінних. Культурологи дізналися, що дерева прийняття рішень інтерпретативні та відтворюють алгоритм прийняття рішень людьми.
